- гнутися
- [гну/тиес'а]
гну/с'а, гне/с':а, гне/ц':а, гнеимо/ся, гнеите/с'а, гну/ц':а; нак. гни/с'а, гні/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
гнутися — I 1) (набирати зігнутої форми), згинатися, зігнутися; вигинатися, вигнутися (набирати заокругленої форми) 2) (підкорятися чиїйсь волі; виражати покірність), запобігати, підлещуватися, стелитися (листом), догоджати, коритися, підкорятися II ▶ див … Словник синонімів української мови
гнутися — гну/ся, гне/шся, недок. 1) Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися. || Згинати, нахиляти свою верхню частину. || Прогинатися під дією ваги; вгинатися. 2) Мати властивість згинатися. 3) перен. Підкорятися кому небудь, чиїйсь волі. ||… … Український тлумачний словник
гнутися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ввігнутися — див. вгинатися I … Український тлумачний словник
відігнутися — див. відгинатися … Український тлумачний словник
зігнутися — див. згинатися … Український тлумачний словник
пігнутися — ну/ся, не/шся, док., діал. Погнутися … Український тлумачний словник
підігнутися — див. підгинатися … Український тлумачний словник
розігнутися — див. розгинатися … Український тлумачний словник
зігнутися — [з ігну/тиес а] з ігну/с а, з і/гнеис :а/ з ігне/с :а, з і/гнеиц :а/з ігне/ц :а, з і/гнеимо/с а, з і/гнеитеис а/з ігнеите/с а, з і/гну/ц :а; нак. з ігни/с а, з ігн і/ц :а … Орфоепічний словник української мови